Особливості медичного перекладу

Медичний переклад являється різновидом науково-технічного перекладу та є одним із найдавніших та розповсюдженим. Даний переклад охоплює велику ділянку різної тематики та спрямованості. Важливим для виконавця є володіння специфічної термінологічної лексики та вміння оперувати нею

Трішки з історії…

У ІІІ ст. н.е. у Римі заняття студентам-медикам велися на грецькій мові, їм заборонялося вступати у незаконні товариства, а також обов’язковою була наявність сертифікату з поліції, який би гарантував належну поведінку.

У IX ст. у Багдаді та Дамаску відбувається формування сильних медичних шкіл, що викликало необхідність перекладів на арабську мову з грецької. Згодом у місті Багдад Халіф аль-Мансур відкрив перекладацьку школу з метою перекладу тексту грецьких манускриптів. У цій школі здійснювалися переклади праць Галлена й Гіпократа.

Своєрідним містком, який сполучив стародавню та сучасну медицини, вважається школа в італійському містечку Салерно. Саме завдяки їй переклад тексту робіт, які прийшли на арабській мові через Візантію, Багдад, стали доступними на латині.

Знаковою подією в історії медичного перекладу було написання праць Ніколя Монардеса, вміст яких був уперше на іспанській мові, а не латинській. Згодом переклад тексту книг здійснили англійською мовою. Використання народних мов у медичному перекладі привело до їх швидкого застосування у медицині загалом.

Ньюанси медичного перекладу

Медичний переклад має певні характерні особливості, серед яких найважливішими є наявність значної кількості термінології, специфіка скорочень і абревіатур, часто нерозбірливий рукописний текст, який зустрічається в історіях хвороб та довідках. Інколи однакові терміни мають різні назви у різних країнах. До прикладу аналіз крові у перекладі звучить як «blood test» та «blood analisis», проте британські та американські науковці використовують термін «complete blood count», хоча про це не має інформації у жодному офіційному словнику.

Складність перекладу тексту медичної термінології полягає в тому, що він вимагає від виконавця добре знання медицини, чи, навіть, наявність базової медичної освіти, а також розуміння латини, оскільки вона завжди була основою медицини. Зараз у медичній літературі можна зустріти достатню кількість складної латинської термінології, тому виконавці медичного перекладу тексту часто звертаються за допомогою до медичних фахівців.

Серед найголовніших напрямків медичного перекладу виділяються: документація для медустаткування; та, яка містить інформацію про клінічні дослідження препаратів; загальна медична документація, серед якої виділяють довідки, виписки з історії хвороб, протоколи операцій та результати обстежень. До перекладу такого тексту потрібно підходити з великою відповідальністю, адже часто від цього залежить чиєсь життя.

Висновки

Отже, здійснення медичного перекладу вимагає від виконавця досконалого знання не тільки мови перекладу, а й основ медицини та латині, адже будь-яка помилка може мати фатальні наслідки, які відображатимуться на здоров’ї людини.

 

Дата публикации: 11/04/2017